Чи буде місце, яке назвемо домівкою?

Звертається до редакції багатодітна мати з міста Калуша Івано-Франківської області. В нашій родині шестеро дітей, п'ятеро з яких - неповнолітні. У квітні минулого року мені присвоїли звання "Мати-героїня". Але життя від того, на жаль, не покращилося.

Власного житла не маємо і донині, хоча з 1998 року перебуваємо на квартирному обліку житлового відділу Калуської міської ради як багатодітна родина, у якої житлоплоща повністю відсутня. Спочатку перебували на черзі щодо першочергового отримання житла, нині переведені навіть у позачергову. Але... Як жили у найманій квартирі, так і продовжуємо.

Як багатодітній та малозабезпеченій родині нам належать пільги від держави. Та отримати їх за місцем прописки не маємо можливості, адже... Прописані ми в гуртожитку, в кімнатці, у якій 12 квадратних метрів. Як розміститися на цій житлоплощі шістьом дітям та двом дорослим? Кухня і санвузол - спільні із сусідами. Тобто для проживання великої родини немає ніяких умов. І хоч у кімнаті цій ми не проживаємо, змушені щомісяця платити за комунальні послуги, якими не користуємося. Адже у наших з чоловіком паспортах стоїть штамп із пропискою саме тут. Отаке замкнене коло.

Ціни на наймане житло весь час зростають. Нам доводиться пристосовуватись, часто переїздити з місця на місце. І це не на користь малим дітям, які ще ніде не почувалися як у справжній власній домівці. І чи судилося це їм узагалі? Нещодавно набрав чинності закон про підтримку багатодітних сімей. Таким родинам надають пільги на сплату за комунальні послуги тощо. Але це знову не для нас. У батька немає роботи. А на п'ятьох дітей отримуємо мізер. Як виживати?

За понад дванадцять років я неодноразово зверталася до різних міністерств і відомств, працівників обласної державної адміністрації, була на особистому прийомі у міського голови. Але від того нічого не змінилося. Звідусіль чуємо лише про те, що усім зараз важко і слід зачекати на кращі часи. Але ж діти ростуть і не можуть чекати. А доньки і сини в нас дуже хороші. Добре вчаться у школі, беруть участь у різних конкурсах та олімпіадах і здобувають призові місця. Вони нас радують своїм навчанням і поведінкою. Та чи порадуємо ми їх колись кращими умовами життя?

Анастасія ПРОКУДІНА,
м. Калуш Івано-Франківської обл.