І. Драч: Янукович вразив мене власною піснею про загиблого товариша

Один зі старійшин української поезії та найвпливовіший митець та діяч української поезії Іван Драч, який, незважаючи на активну підтримку Тимошенко перед другим туром президентських виборів, їздив з новим Президентом до Канева, щоб прийняти участь в урочистостях з нагоди дня народження Т.Шевченка, розказав ІМК про враження від перших дій нового президента і повідав про те, чого від Януковича чекає українська інтелігенція.

"Я намагаюсь вірити в добрі наміри кожної людини. А якщо це виявиться тільки флером і камуфляжем з боку Януковича і його команди, тоді ми будемо відповідно реагувати. Що ж до ідеї про те, щоб Україна і Росія разом відзначили постать Шевченка, то якщо до них додати ще Казахстан та Польщу, вийде дуже цікавий аспект. По-перше, це відкине усілякі натяки про російський характер цієї акції, бо обов’язково згадають, що Шевченко свої повісті та щоденник писав саме російською, по-друге, значно збільшить рівень урочистостей", - сказав на початку розмови І.Драч.

- Іване Федоровичу, особисте спілкування з новим Президентом Вам відкрило іншого Януковича, без того проросійського образу, з яким його завжди асоціювали діячі мистецтва? І як так вийшло, що Ви, активно підтримуючи Тимошенко напередодні другого туру президентських виборів (більш того, консолідувавши для цього майже всі націонал-патріотичні сили), поїхали разом з новим президентом до Канева, а на мітингу Тимошенко у Києві не були присутні?

- У свій час я підтримував Ющенка, разом із Жулинським ми їздили з колишнім президентом по всій України, у тому числі відвідали з ним Донецьк, Харків, Переяслав-Хмельницький, Івано-Франківськ. Коли стало зрозуміло, що Ющенко не проходить у другий тур президентських виборів, найбільш впливовою частиною КУІ (Конгрес української інтелігенції. - Ред.) було вирішено підтримати Тимошенко, як члена помаранчевої команди.

І я їздив разом з Юрієм Щербаком (колишній посол України в США. - Ред.) у Західні області, де найбільше провисала ситуація з Юлією Володимирівною. Проти нас виступав Хмара, Шухевич та ін. Але я вважав, що чиню вірно. І зараз я не бачу ніякої загрози в новому Президенті. Для того, щоб іти в опозицію, треба спочатку визначитись зі своєю позицією. Чи є доречність у тому, щоб бути в опозиції до нової влади, можливо, краще допомогти їй, якщо кроки і позиція нової влади є більш реальними, ніж в опозиції. А щодо виступу Юлії Володимирівни, то я не чув його, бо був у цей час у Каневі на врученні Шевченківської премії. А після того - на концерті в оперному театрі.

- Ви, як один з лідерів Конгресу Української Інтелігенції, вже визначились, як будете співпрацювати з новим Президентом?

- Ще зарано про це говорити. Я просто намагаюсь розібратися в тому, що несе новий Президент. Моє ставлення: робити з кожної ситуації так, як буде краще для українського народу. Знаєте, коли Президент мені під час оперного концерту в Каневі сказав, що він вперше на такому концерті, і у нього була неприхована цікавість. Це може свідчити про наївність, але особисто я вважаю, що наївність - то великий здобуток людини. І хтось її зберігає з дитинства протягом усього життя, а хтось її давно потоптав. Я впевнений, що ким би не була людина у житті, то якщо вона вируванням долі стала на чолі такої держави, як Україна, то вона не захоче бути малоросійським губернатором. Взагалі своєю безпосередністю і відвертістю Янукович здивував мене вдруге в житті.

- А за яких обставин це було перший раз?

- Коли він на гітарі зіграв мені власну пісню про свого загиблого у шахтарській лаві друга. Це було десь роки 4 тому, він тоді обіймав посаду прем’єр-міністра. У нього в кабінеті на столі стояла ікона і портрет його загиблого товариша. І він якось почав мені декламувати свої вірші про нього, а потім узяв гітару і закінчив вже під музичний супровід.

- Ви пам’ятаєте, яке перше враження у Вас було від пісні Януковича?

- Це було на досить пристойному рівні.