Уколи від тиску - внутрішньовенні і внутрішньом'язові препарати при гіпертонічному кризі

Гіпертонічний криз – стан, що загрожує життю. Звичні препарати в таблетках при підвищених значеннях на тонометрі безсилі, пацієнту необхідна термінова допомога – уколи від тиску. Які ефективні ін'єкції в цій ситуації, хто допоможе купірувати напад гіпертонії, який принцип дії лікарських засобів – ось питання, в яких необхідно розібратися.

Що таке підвищений тиск

Всесвітньою організацією охорони здоров'я рекомендовано вважати, що підвищений тиск – це величина, що перевищує 140/90 міліметрів ртутного стовпа. Початкова стадія артеріальної гіпертензії проходить без симптомів. У відсутності лікування починаються зміни в роботі важливих органів – мозку, серця, нирок. При виникненні провокуючих чинників може:

  • наступати різке звуження судин;
  • порушуватися надходження кисню;
  • виникати стрімкий стрибок тиску.

У медицині прийнято виділяти ступеня розвитку гіпертонії. Кожна має свої особливості, що залежать від показників артеріального тиску (АТ) в міліметрах ртутного стовпа. Розрізняються стадії:

  • перша– 160-170/90-100 – знімається ін'єкціями, таблетками;
  • друга– 180-200/105-110 – виникає гіпертонічний криз, відрізняється стійкістю, вимагає уколов спеціальними препаратами;
  • третя– 200-230/115-120 – ускладнюється появою інсульту, інфаркту, сліпоти, серцевої недостатності, зберігається постійно, необхідно лікування в клініці.

Які уколи роблять при тиску

У разі гіпертонічного кризу допомога повинна бути надана негайно, інакше може набрякнути мозок, легені. Уколи від підвищеного тиску самостійно робити не допускається. Цим займаються фахівці швидкої допомоги, а в ускладнених ситуаціях ін'єкції проводять в стаціонарі. Хороше досягнення, якщо в результаті такої дії АТ знижується на третину. Не можна добиватися швидкого зменшення показників – є ймовірність ускладнити становище, тоді виникне:

  • аритмія;
  • стенокардія;
  • інфаркт;
  • кома.

При тиску роблять уколи для його зниження. Багато лікарські засоби мають побічні ефекти, лікар призначає препарати з урахуванням додаткових симптомів захворювання. Уколи від високого тиску можуть здійснювати різний лікувальний ефект на організм:

  • судинорозширювальний – Нітропрусид натрію;
  • сечогінний – Фуросемід;
  • судинозвужувальний – Эналаприлат;
  • зменшує частоту серцевих скорочень – Клофелін;
  • знімає спазм судин – Магнію сульфат.

Уколи від підвищеного тиску

Вивести хворого із стану гіпертонічного кризу допомагають ін'єкції. Вони можуть виконуватися внутрішньом'язово, внутрішньовенно – уколами або крапельним способом. Відрізняються препарати своєю дією:

  • діуретики виводять зайву рідину з сечею, володіють тривалим ефектом – Фуросемід;
  • інгібітори АПФ блокують фактор, відповідальний за підвищення АТ, регулюють водний обмін, діють плавно – Енап;
  • периферичні вазодилататори знімають напруження гладкої мускулатури судин, не протипоказані при вагітності – Магнезія і Дибазол.

При наданні допомоги в стаціонарі застосовують уколи від підвищеного тиску, що вимагають контролю з боку лікаря за станом хворого, ступенем зниження АТ. При появі побічних ефектів проводиться коригування лікування. Це допомагає домогтися для пацієнта комфортного стану. В клініці при інтенсивній терапії може здійснюватися лікування препаратами:

  • Нітрогліцерин – розслабляє стінки судин;
  • Ніфедипін – плавно знижує показники до норми;
  • Еуфілін – відновлює роботу системи дихання;
  • Реланіум – знімає спазми м'язів.

Універсальні уколи

Існує категорія препаратів, які допомагають вирішувати більшість гіпертонічних кризів. Популярні універсальні уколи – трійчатка – Димедрол, Папаверин, Анальгін. До цієї групи лікарських засобів також відносять:

  • Натрію Нітропрусид – швидко, легко знімає симптоми відразу після ін'єкції, усуває ознаки серцевої недостатності, але може підвищити внутрішньочерепний тиск;
  • Гідралазин – розслабляє артерії, не діє на вени, провокує головний біль.

До універсальних засобів боротьби з різким підвищенням АТ відносяться лікарські препарати, що призначаються лікарем з урахуванням додаткових симптомів, потребують обов'язкового контролю. До них належать:

  • Лабеталол – блокатор АПФ, побічну дію – знижує силу серцевих скорочень;
  • Нікардипін – усуває спазм судин, антагоніст кальцію;
  • Эналаприлат – ефективний при серцевій недостатності, покращує мозковий кровотік;
  • Азаметоний бромід – розслабляє артерії, вени, послаблює навантаження на серце.

Анальгін, Папаверин, Димедрол

Таку комбінацію лікарських препаратів називають тройчаткою. Склад не має тривалого лікувальної дії, допомагає швидко зняти загострення, купірувати напад, домогтися полегшення стану пацієнта. Анальгін, Папаверин, Димедрол роблять кожен свою дію. Препарати володіють такими властивостями:

  • Анальгін – швидко знеболює, але має протипоказання, побічні ефекти;
  • Димедрол – заспокоює, нормалізує ритми серця, викликає сонливість.

Важлива складова тройчатки – Папаверин. Препарат чинить невідкладне дію щодо зняття тиску, процес купірування кризу протікає плавно і швидко. Зниження відбувається як наслідок:

  • усунення спазму гладкої мускулатури;
  • розслаблення м'язів артерій;
  • розширення судин;
  • поліпшення функціонування периферичної кровоносної системи.

Дозування Анальгіну, Папаверину, Димедролу

Всі три медикаменту можуть використовуватися для зняття підвищеного артеріального тиску при одночасному їх внутрішньом'язовому введенні. Дозування Анальгіну, Папаверину, Димедролу витримати просто – потрібно в один шприц набрати все, що міститься в трьох ампулах. Кількість розчину, у мілілітрах становить:

  • Папаверин 2% – 2;
  • Димедрол 1% – 1;
  • Анальгін 50% – 2.

Об'єднані уколи

Можна попередити розвиток гіпертонічної хвороби, якщо вчасно зробити ін'єкцію для зниження показників артеріального тиску. Для такої профілактики підходять об'єднані уколи. Найпопулярніші і призначаються препарати – Папаверин з Дібазолом. Щоб не отримати неприємних наслідків у вигляді нудоти, запаморочення, необхідно:

  • дотримуватися дозування;
  • враховувати верхню, нижню межу АТ;
  • знати, які причини викликали захворювання.

Дибазол з Папаверином

Застосування комбінації цих препаратів ефективно при різкому спазму артерій. Дибазол з Папаверином вимагає повільного внутрішньом'язового введення. Такий захід може попередити появу ускладнень. При цьому важливо проводити контроль показників артеріального тиску. Припустимо додавати Анальгін при різких болях у скронях. Дибазол і Папаверин при високому тиску не рекомендовано використовувати у разі:

  • глаукоми;
  • діабету;
  • наявності проблем з нирками;
  • шлункових, кишкових кровотеч;
  • частих судом;
  • похилого віку – є ймовірність підвищення температури.

Дозування Дибазолу з Папаверином від тиску

Препарати підсилюють дію один одного, їх застосовують одночасно, набираючи обидва в шприц. Існує класична дозування у мілілітрах: Папаверин – 2, Дибазол – 4. Доктор може призначити свої пропорції для введення. При різкому зниженні значень АТ можливі побічні реакції – нудота, запаморочення. При виборі індивідуального дозування Дибазолу з Папаверином від тиску потрібно враховувати:

  • стан пацієнта;
  • супутні захворювання;
  • різницю верхніх і нижніх показань тиску.

Гарячі ін'єкції

Є можливість зняти гіпертонічний криз з надмірними значеннями АТ, якщо використовувати гарячі ін'єкції. Такий спосіб викликає розширення судин, кров починає циркулювати швидше. Процедури проводяться з допомогою двох лікарських препаратів з відмінними способами введення. Гаряча ін'єкція може виконуватися так:

  • укол магнезії при тиску – внутрішньом'язово;
  • внутрішньовенно – введенням розчину кальцію хлориду 10% протягом 5 хвилин.

Магнезія внутрішньом'язово

Можна негайно надати допомогу пацієнту при підвищених значеннях ТИСКУ. Магнезія внутрішньом'язово при тиску діє, як тільки почалося введення. Для зменшення хворобливості ін'єкції можливе додавання Новокаїну. Магнію сульфат має властивості:

  • розширювати судини;
  • усувати аритмію;
  • виводити зайву рідину;
  • покращувати циркуляцію крові;
  • заспокоювати нервову систему;
  • знімати емоційну напруженість.

Як кололи магнезію внутрішньом'язово при тиску? Препарат має побічні ефекти, тому потрібно дотримуватися певних правил при проведенні ін'єкції. З-за протипоказань ліки застосовується тільки за призначенням лікаря. При виконанні уколу:

  • дозування становить 10 мл;
  • препарат розводять 0,9% розчином Натрію хлориду;
  • необхідна довга голка для глибокого проникнення в м'яз сідниці;
  • шприц вколюється різко, до упору;
  • місце ін'єкції – верхня чверть сідниці з краю тіла;
  • введення проводять поступово протягом двох хвилин;
  • хворий лежить.

Переваги і недоліки препаратів для уколів при гіпертонії

Чи Правильно, що при різких збільшень тиску переважно робити ін'єкції? Необхідно знати переваги та недоліки препаратів для уколів при гіпертонії. Позитивні моменти при такій методиці лікування:

  • оперативна допомога;
  • швидкодія препаратів – миттєве зниження АТ;
  • точність дозування – все діюча речовина справляє лікувальний ефект;
  • гарантія усунення проблеми;
  • немає шкідливого впливу на шлунок;
  • ефект спостерігається відразу;
  • при краплинному введенні засвоєння корисних речовин йде на 100%.

В застосуванні лікарських препаратів у формі ін'єкцій є і недоліки. Спостерігаються такі мінуси використання:

  • велика кількість небажаних наслідків;
  • неможливо отримати позитивний довгостроковий ефект;
  • потрібно враховувати додаткові захворювання;
  • важливо дотримуватися дозування і особливість введення;
  • при різкому зниженні можливий шок і колапс.

При виконанні ін'єкцій необхідно враховувати протипоказання, чутливість пацієнта до речовин, які можуть міститися в препаратах. До недоліків цього методу лікування відносять:

  • необхідність дотримання стерильності;
  • потреба у високій кваліфікації персоналу;
  • ймовірність появи інфекції;
  • можливість травмування судин;
  • неприпустимість самостійного надання невідкладної допомоги.

Відео: Укол магнезії від тиску

Ефективна магнезія внутрішньом'язово при тиску?

Увага! Інформація, представлена в статті, носить ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
Знайшли у тексті помилку? Виділіть її, натисніть Ctrl + Enter і ми все виправимо!